Обряд одягання на хлопчика
пояса
З самого
народження обрядове закріплення статі дитини засвідчувалось загортанням
хлопчика в сорочку батька, а дівчинки – в материну.
Дуже цікавий обряд одягання на хлопчика пояса, який батьки
неодмінно ткали чи купували для цієї події.
Вранці, після сходу сонця, вони промовляли молитву і
наказували хлопчику повторювати її, після молитви підперезували хлоп’я і
висловлювали йому батьківські побажання, примовляючи: “Даруй тобі Боже щастя,
здоров’я і многії літа. Дай
Боже, щоб ти той сходив і на кращий заробив”.
Пояс – магічний ”інструмент” багатьох обрядів, коли
треба за нього щось ”притягнути” або, навпаки, від чогось оборонитись,
відштовхнутись. Щоб посадити рій бджіл, через них перекидають знятий із себе
пояс. Під час грому, щоб не вбив, затикають собі за пояс гілку ліщини. Від
епідемій, із сувою полотна робили коло навкруг усього села, і це був той
магічний пояс, який мав захистити його мешканців.
На свято Юрія пастух стріляв з рушниці біля овець, потім
зашивав кулю собі в пояс і носив цілий рік, щоб вовки не нападали на отару.
Однією з весняних розваг дітей було зламати ключ диких
гусей. Для цього, гадали, достатньо перерахувати їх у ключі або ж перекрити їм
дорогу червоним поясом, гукаючи:”Гуси, гуси, колесом! Червоним поясом!”. Щоб
вони знову зібралися докупи, кричали: ”Ключом дикі гуси, ключом!”.
У фольклорних творах виявляється й та ідея стосовно
значущості пояса, яка прозвучала у відомій казці про пояс цариці амазонок
Інполіти: він перемагав у всякому бою, але був безсилий проти чарів кохання.
Пояс мав символічно оберігати передусім живіт і дітородну
систему (щоправда, в гуцулів твердий шкіряний пояс захишав людину й фізично –
від виробничих травм і бойових поранень).
Народний костюм та його складові – частка народної душі, особливо,
пояси, головні убори тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар