Блог методиста, вихователя, психолога Кондрат'євої Наталії Миколаївни

24.12.17

Тренінг
«Техніка мовлення: робота над удосконаленням дикції»
(за Наталією Сиротич)

МЕТА:
- розкрити учасникам значення дикції як надважливого елемента техніки мовлення читця, що не допускає наявності «щелепного затиснення» та хибного мовного наслідування вимови педагога дітьми;
- удосконалювати вміння учасників тренінгу індивідуально працювати над удосконаленням власної дикції та ліквідовувати не природжені вади мовного апарату за допомогою тренувальних вправ;
- розвивати вміння застосовувати в освітньому процесі елементи техніки мовлення та прийоми виразного читання .
ХІД ТРЕНІНГУ:
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Структура:
- вправи на створення позитивного емоційного фону в групі (на вибір тренера);
- коротке повторення змісту попередніх тренінгів;
- повідомлення тренером теми та мети тренінгу;
- ознайомлення з планом роботи протягом тренінгу;
- нагадування учасникам правил роботи групи, прийнятих під час першого тренінгу.
Тренер вітається з учасниками й повідомляє їм тему й мету тренінгу.
Відтак розповідає учасникам притчу «Звучання тиші».
Тренер:

У давній притчі йдеться про мудрого учителя та амбітного учня.
Останній який постійно скаржився, що учитель приховує свою мудрість і розповідає лише незначні життєві істини й правди.
Якось, прогулюючись із учнем лісом, учитель зупинився і запитав:
— Чуєш, як співає пташка?
— Чую — відповів учень.
— Ти кажеш, що я приховую від тебе свою мудрість. Але можливо, ти сам заплющуєш на неї очі? Ти чув сотні пташок і бачив сотні дерев. Але чи бачив ти дерево посправжньому? Чи чув ти не зовнішній, а внутрішній зміст пташиного співу?
Учень замислився і не знав, що відповісти…
Справді, як часто ми не помічаємо диво, що міститься в наших вустах. Ми не замислюємося над тим, яке глибоке значення має не те, що ми говоримо, а те, як ми це робимо. «Заговори, щоб я тебе побачив», — вічна й незаперечна думка давньогрецького філософа Сократа.
Імовірно, не всім нам відомі й такі цікаві факти про дикцію:
- гарну, правильну дикцію називають другим обличчям людини;
- видатний давньогрецький оратор Демосфен читав напам’ять поетичні уривки, тримаючи камінці в роті, щоб зробити свою вимову досконало чіткою;
- правильна вимова промовця здатна захопити увагу слухачів не менше, ніж глибокий зміст сказаного;
- удосконалювати дикцію потрібно для того, щоб зробити своє мовлення легким, зрозумілим, та стати чудовим оратором.
Як бачите, колеги, значення правильної вимови в нашому житті складно переоцінити.
Тож під час сьогоднішнього тренінгу ми проаналізуємо рівень нашої дикції та навчимося вдосконалювати її для того, щоб, коли ми говоримо, інші нас не лише чули, а й «бачили».

Арт-вправа «Заговори, щоб я тебе побачив»
(за Наталією Сиротич)
Тривалість: 7–10 хв.
Обладнання та матеріали:
- кольорові олівці та аркуш паперу формату А3 для кожного учасника;
- аудіозапис мовлення депутатів, акторів, дітей тощо.
Тренер роздає учасникам чисті аркуші паперу та кольорові олівці.
Тренер:

Пропоную вам уявити, яке забарвлення мають слова тих людей, яких зараз намагатимемося «побачити» через аудіозапис. Я почергово вмикатиму аудіозаписи мовлення людей, різних за соціальним статусом, віком, професіями. Ваше завдання —прислухавшись до свого найпершого відчуття, обрати той колір, який найліпше відповідає тому чи тому голосу. Відтак ви маєте заповнити певну частину аркуша, намалювавши щось олівцем обраного кольору за допомогою простих ліній.
Після завершення роботи тренер запрошує всіх учасників до спільного кола. Учасники демонструють свої творчі роботи. Тренер прикріплює малюнки до дошки за допомогою скотчу. Відтак ознайомлює учасників із планом роботи групи.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Структура:
- міні-лекція тренера;
- активна участь членів групи у колективних тренувальних вправах на вдосконалення дикції;
- робота учасників над різними складовими партитури читання дитячих художніх творів.
Тренер:
Сьогодні говоритимемо про дикцію — надважливий елемент техніки мовлення, а також про чітку правильну вимову кожного мовного звука.
Український науковець Григорій Олійник вважає неправильну дикцію найбільшою перешкодою у формуванні компетентності вихователя, оскільки дітям властиве мовленнєве наслідування. Тому, на думку науковця, не бажано, щоб люди з природними дефектами вимови потрапляли на педагогічну роботу. Педагог, переконаний Григорій Олійник, як і артист, диктор, повинен бездоганно володіти мовним апаратом.
Неправильна дикція виникає внаслідок того, що мовному апарату читця притаманні природжені чи не природжені вади. Ті й ті за змістовою характеристикою схожі між собою (гаркавість, шепелявість, сюсюкання тощо), але причини їх виникнення, очевидно, відрізняються.
    
Доктор педагогічних наук Алла Капська вважає, що незалежно від того, які вади дикції притаманні читцю, найпоширенішим у виконавців художнього слова є конкретний недолік, із яким можна й потрібно боротися, — це звичка неохайно поводитися зі звуками, а саме:
- зливати їх там, де потрібна чітка вимова;
- «ковтати» останні звуки чи навіть цілі закінчення;
- зливати слова в суцільний звуковий ланцюг.
Кожному вихователю слід проаналізувати якість власного звукового мовлення і щодня самостійно працювати над собою, добираючи найвідповідніші для своєї вимови вправи на вдосконалення дикції.
Вправи на вдосконалення дикції на основі читання дитячих художніх творів
Вказівки для тренера:
- проводьте подібні вправи в добре провітреному приміщенні з доступом свіжого повітря;
- перевірте, чи всі учасники засвоїли основи правильного дихання та принципи постановки голосу;
- поясніть учасникам тренінгу, що праця над удосконаленням дикції потребує систематичності та щоденного вправляння (спочатку — по 3-4 хв., згодом — по 10 хв.).
        Виконання кожної вправи під час тренінгу, звісно, не дасть змоги учасникам одразу вдосконалити певні  особливості власної дикції, але сприятиме ознайомленню та індивідуальному вибору ними найоптимальніших та найкорисніших для себе вправ;
- забезпечте перебування учасників у спільному колі під час виконання вправ;
- чітко пояснюйте учасникам, як виконувати кожну вправу, та стежте за правильністю виконання;
- повторюйте кожну вправу за потреби по 2–3 рази;
- помітивши серед учасників «атмосферу втоми й виснаження», кількість вправ необхідно скоротити (на вибір тренера).
Обладнання та матеріали:
- тексти віршів та казок Івана Андрусяка, Марії Морозенко, Наталі Забіли, Грицька Чубая та інших — для кожного учасника;
- аудіозапис колискової на вибір тренера, інструментальної музики флейти (жвавої, веселої) та скрипки (для релаксації);
- картки для кожного учасника;
- волоські горіхи у шкаралупі — 2–4 шт.;
- простий олівець, заздалегідь протертий спиртом для дезінфекції — для кожного учасника.
Сонний бегемот (за Наталією Сиротич)
Тренер вмикає аудіозапис колискової на власний вибір.
Тренер:

Промовивши два короткі рядки з вірша Івана Андрусяка «Хто хороший» («Засинає бегемот, позіхнувши на весь рот»), позіхніть на весь рот, відчуваючи напруження м’язів обличчя.
Із трубочки — в усмішку (за Григорієм Олійником)
Тренер:
Сядьте вільно, ноги поставте перпендикулярно до підлоги; спину тримайте рівно, але ненапружено. Губи витягніть трубочкою вперед (наче вимовляєте звук [у]) та робіть ними кругові рухи вправо-вліво. Тепер активно «розтягніть» їх у сторони, як-то усміхаючись, не показуючи зубів. (Вправу слід повторити у вказаній послідовності 5–6
Прибульці (за Наталією Сиротич)
Тренер:
Уявімо, що ми — прибульці з нікому не відомої планети. У своєму мовленні ми вживаємо одноманітні склади, але вимовляємо їх із різними інтонаціями. Пропоную кожному з вас розповісти про свій емоційний стан за допомогою вказаних складів. Тренер роздає кожному учаснику Картку 1 Учасники читають склади по черзі (набір складів можна повторювати по кілька разів, починаючи із початку чи кінця списку у картці).
Картка 1

1 Ви розповідаєте про щось, що вас дуже дивує
ЛРІ–ЛРЕ–ЛРА–ЛРО–ЛРУ–ЛРИ
2 Ви запитуєте інших людей про щось
БГДІ–БГДЕ–БГДА–БГДО–БГДУ–БГДИ
3 Ви дуже нервуєтесь
СТРІВ–СТРЕВ–СТРАВ–СТРОВ–СТРУВ–СТРИВ
4 Ви тремтите від страху
ТПКІПТ–ТПКЕПТ–ТПКАПТ–ТПКОПТ–ТПКУПТ–ТПКИПТ
5 Ви замислюєте щось лукаве й підступне
ІСЦІЖ–ІСЦЕЖ–ІСЦАЖ–ІСЦОЖ–ІСЦУЖ–ІСЦИЖ
6 Ви закохані і дуже щасливі
ФСБІЗ–ФСБЕЗ–ФСБАЗ–ФСБОЗ–ФСБУЗ–ФСБИЗ
7 Ви — мале непосидюче дитя
ТПКІСВ–ТПКЕСВ–ТПКАСВ–ТПКОСВ–ТПКУСВ–ТПКИСВ
8 Ви дуже засмучені, ось-ось заплачете
ЧІСТІРІСТІРФІМ–ЧЕСТЕРЕСТЕРФЕМ–ЧАСТАРАСТАРФАМ–
ЧОСТОРОСТОРФОМ–ЧУСТУРУСТУРФУМ–ЧИСТИРИСТИРФИМ
9 Ви дуже хоробрі і в цю мить готові до бою за справедливість
ПІБІВІНІПІФФІ–ПЕБЕВЕНЕПЕФФЕ–ПАБАВАНАПАФФА–
ПОБОВОНОПОФФО–ПУБУВУНУПУФФУ–ПИБИВИНИПИФФИ
10 Вам дуже смішно
ГЛІДХ–ГЛЕДХ–ГЛАДХ–ГЛОДХ–ГЛУДХ–ГЛИДХ
Німе кіно (за Наталією Сиротич)
Тренер:
Вимовте фразу «У лісі-лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка і зайчик з нею ріс» дуже чітко, широко відкриваючи рот під час вимови голосних звуків, але абсолютно беззвучно.
Знайомство (за Наталією Сиротич)
Учасники об’єднуються в пари.
Тренер:
Прошу учасників кожної пари стати одне навпроти одного. По команді один з вас має покласти свої долоні одна на одну і «підперти» ними підборіддя колеги в парі, створюючи в такий спосіб «бар’єр» для широкого відкривання рота. Той, хто «підпирає»  підборіддя, має ставити запитання, які зазвичай люди ставлять одне одному під час знайомства: «Скільки тобі років?», «Як тебе називали в дитинстві?», «Що ти любиш робити у вільний від роботи час?» тощо. Завдання іншого учасника в парі — відповідати на запитання, намагаючись створювати опір долоням, що «підпирають» підборіддя. Відтак учасники в парах міняються місцями.
Горішки (за Наталією Сиротич)
Кожному учаснику тренер роздає Картку 2, на якій надрукований вірш Марії Морозенко «Білка», та по 2–4 волоських горіхи.
Тренер:
Колеги, сховайте, будь ласка, горіхи за ваші щоки та кілька разів прочитайте вірш із картки.
Картка 2
Притомилась білка трішки,
Та зате знайшла горішки.
На ліщині п’ять зірвала,
У дупло на зиму склала (Марія Морозенко)
Олівець (за Наталією Сиротич)
Тренер роздає кожному учаснику простий олівець, заздалегідь протертий спиртом, та Картку 3, де міститься уривок з казки Наталі Забіли «Олівець-малювець»
Тренер:
Тримайте олівець горизонтально, паралельно до ваших вуст, і міцно стисніть його зубами. Із олівцем у губах читайте з картки текст казки «Олівець-малювець».
Картка 3
Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря — великий дим!
Ось — травичка. Ось — доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, квітнуть квіти запашні.
У дитинки є спідничка, а на ніжках — черевички. Ще їй кошика зроби — піде ляля по гриби. Ліс такий густий, кошлатий, і дерев у нім багато — все ялинки та дубки. Як щітки, стирчать гілки. А під кожним, під дубочком два грибочки, три грибочки, ось чотири, ось і п’ять… Вже нема де малювать!(Наталя Забіла)
Скоромовка не для вовка
(за Наталією Сиротич)
Тренер вмикає аудіозапис інструментальної музики флейти та роздає кожному учаснику Картку 4, де міститься вірш Грицька Чубая «Скоромовка не для вовка»
Тренер:
Спробуйте вдихнути повітря, затримати його всередині на кілька секунд і прочитати в цей час запропоновану на картці скоромовку Грицька Чубая на одному видиху. Учасники читають скоромовку по колу, вправляючись у правильному диханні та дикції.
Картка 4
Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка.
Скоромовить вовк почав — ледь язик не поламав!
Бо ж була це скоромовка для Івася — не для вовка! (Грицько Чубай)
Відтак доцільно запропонувати учасникам різні логопедичні вправи для язика. Завершити вправи на вдосконалення дикції слід повторним виконанням вправи «Сонний бегемот».
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Структура:
- робота учасників у малих групах (не більше 5 осіб);
- колективний виступ учасників тренінгу;
- участь у вправі-рефлексії.
Вправа «Новини-скоромовки»
Обладнання та матеріали:
- тексти скоромовок — один аркуш паперу формату А3 з текстом на підгрупу
(Картка 5);
- аудіозапис веселої, жвавої музики, що звучатиме легким фоном під час виконання вправи;
- рамка з картону чи фанери (розміром приблизно 0,5 × 0,75 м), яка символізуватиме екран телевізора.
      Тренер об’єднує учасників у малі групи по 3–5 осіб, роздає кожній групі тексти скоромовок на картках та ножиці.
Тренер:
Завданням для кожної групи є уважно прочитати тексти скоромовок та розділити їх між собою (по дві скоромовки на особу). Коли кожен з вас повправляється у вимові власних скоромовок, вам слід скласти їх у суцільний текст, який нагадував би репортаж телевізійної служби новин. Можна, наприклад, поєднати за змістом скоромовки словами «отже», «сенсаційна новина», «сьогодні вранці», «як уже зазначалося», «а саме» тощо та узгодити між собою послідовність викладу інформації новин.
Картка 5
- Протокол про протокол протоколом запротоколювали.
- Кіндрат вбрід брів — зустрів бобрів. Бобри — у рів, Кіндрат змокрів.
- Скриню зі скарбом знайшли карась із крабом.
- Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами.
- Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет.
- Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.
- Щедрий дощик площу полоще.
- Шелестять комиші, в комишах — ні душі.
- Зоя і Зіна знайшли лозини. Лозина до лозини — і зроблені корзини.
- Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить.
- В ямі не спиться вусатому сому. Сому вусатому сумно самому.
- Чайки летіли — чаю хотіли.
- Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
- Побачив вовк козу, забув про грозу.
- Сидів горобець на сосні, заснув — і упав уві сні. Якби не упав уві сні, сидів би іще на сосні.
- У Кіндрата куртка короткувата.
- Улас у нас, Панас — у вас.
- У нас надворі погода розмокропогодилася.
- У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
Виконання вправи завершується колективним виступом «по телевізору», під час якого кожна підгрупа веде власний телерепортаж.
Вправа-рефлексія «Звук мого імені»
Учасники сидять на стільцях у спільному колі. Почерзі називають ім’я по складах прохлопуючи в долоні. Всі промовляють ім’я лагідно стукаючи по колінах.

Немає коментарів:

Дописати коментар