18.09.16

«Як допомогти дитині в період адаптації»

Коли дитина вступає до дошкільного закладу, змінюються»; усталені стереотипи: зі знайомої сімейної обстановки малюк по трапляє в незвичне середовище, що приховує чимало невідомого., Чіткий режим дня, відсутність батьків, інший стиль спілкуван­ня, нові вимоги до поведінки, постійний контакт з однолітками, нове приміщення, — всі ці зміни створюють для дитини стресо­ву ситуацію. Вікова незрілість системи адаптаційних механізмів призводить до психічного напруження, через що порушується сон, апетит, з'являються різні страхи, малюк відмовляється грати з ін­шими дітьми, часто хворіє тощо.

На рівень адаптації впливають кілька факторів:

1. вік (найважче переносять зміну умов життя діти від 10-11 мі­сяців до півтора року);

2.стану здоров'я та рівня розвитку дитини;

3.біологічний та соціальний анамнез (перебіг вагітності матері, ускладнення під час пологів; умови, забезпечені дитині після народження, — режим дня, харчування, ігри та ін.; захворю­вання протягом перших трьох місяців життя тощо).

Комплексний підхід до розв'язання проблеми адаптації:

1. Створення емоційно сприятливої атмосфери в групі.

2.Робота з батьками, яку бажано розпочати ще до того, як дити­ну зарахували до дитячого садка.

3.Правильна організація в адаптаційний період ігрової діяль­ності, спрямованої на формування емоційних контактів «ди­тина — дорослий» і «дитина — дитина», що обов'язково перед­бачав ігри та вправи.

Робота з батьками

Необхідна умова успішної адаптації — узгодженість дій бать­ків і вихователів, зближення підходів до індивідуальних особли­востей дитини в сім'ї та дитячому садку.

Доцільно рекомендувати батькам у перші дні приводити дити­ну тільки на прогулянку — так їй простіше познайомитися з ви­хователями та іншими дітьми. Причому бажано приводити малю­ка не тільки на ранкову, а й на вечірню прогулянку, коли, можна звернути його увагу на те, як мами і тата приходять за дітьми, як вони радісно зустрічаються. У перші дні слід приводити дитину до групи пізніше 8 години, щоб вона не бачила можливих сліз і не­гативних емоцій інших дітей уранці.

Батьки, віддаючи дитину до дитячого садка, відчувають триво­гу за її долю. Відчуваючи настрій своїх близьких, особливо мами, дитина теж тривожиться. Тому завдання вихователя — заспокоїти насамперед дорослих: запросити їх оглянути групові приміщен­ня, показати шафку, ліжко, іграшки, розповісти, чим дитина буде займатися, у що грати, ознайомити з режимом дня, разом обгово­рити, як полегшити період адаптації.

У свою чергу батьки повинні уважно прислухатися до порад педагога, брати до уваги його консультації, спостереження та по­бажання. Якщо дитина бачить гарні доброзичливі відносини між своїми батьками та вихователями, вона набагато швидше адапту­ється в нових умовах.

Ігри в адаптаційний період із дво-, трирічними дітьми

Основна мета проведення ігор у цей період — формування емо­ційного контакту, довіри дітей до вихователя. Дитина повинна по­бачити завжди готову прийти на допомогу людину (як мама) і ці­кавого партнера у грі. Емоційне спілкування виникає на основі спільних дій, супроводжуваних посмішкою, лагідною інтонацією, проявом турботи до кожного малюка.

Перші ігри повинні бути фронтальними, щоб жодна дитина не відчувала себе обділеною увагою. Ініціатором ігор завжди висту­пає дорослий. Ігри вибирають з урахуванням ігрових можливос­тей дітей, місця проведення тощо.