Ігри в адаптаційний період із дво-,
трирічними дітьми
Основна
мета проведення ігор у цей період — формування емоційного контакту, довіри
дітей до вихователя. Дитина повинна побачити завжди готову прийти на допомогу
людину (як мама) і цікавого партнера у грі. Емоційне спілкування виникає на
основі спільних дій, супроводжуваних посмішкою, лагідною інтонацією, проявом
турботи до кожного малюка.
Перші
ігри повинні бути фронтальними, щоб жодна дитина не відчувала себе обділеною
увагою. Ініціатором ігор завжди виступає дорослий. Ігри вибирають з
урахуванням ігрових можливостей дітей, місця проведення тощо.
Хід
гри
Дорослий
відходить від дитини на кілька кроків і манить її до себе, ласкаво примовляючи:
«Іди до мене, мій хороший!» Коли дитина підходить, вихователь його обіймає:
«Ах, який до мене хороший Сергій прийшов!» Гра триває.
Матеріал:
Петрушка, брязкальця.
Хід
гри
Вихователь
приносить Петрушку, розглядає його з дітьми.
Петрушка
гримить брязкальцем, потім роздає брязкальця.-дітям. Вони разом з Петрушкою
струшують брязкальцями, радіють.
Матеріал:
мильні бульбашки.
Хід
гри
Вихователь
на прогулянці видуває мильні бульбашки. Пробує отримати бульбашки, похитуючи
трубочкою, а не дмухаючи в неї. Рахує, скільки бульбашок може втриматися на
трубочці за один раз. Намагається зловити на льоту всі бульбашки, поки вони не! торкнулися
землі. Наступає на мильну бульбашку і здивовано запитує в дітей, куди вона
зникла. Потім вчить кожну дитину видувати мильні бульбашки.
(Напружувати
м'язи рота дуже корисно для розвитку мовлення.)
Матеріал:
два іграшкових ведмедика.
Вихователь
бере ведмедика, міцно притискає його до себе і крутиться з ним. Дає іншого
ведмедика малюкові і просить також покружляти, притискаючи до себе іграшку.
Потім
дорослий читає віршик і діє відповідно до його змісту. Дитина виконує ті ж
рухи.
Я
кружляв, кружляв, втомився,
Відпочити
зупинився.
Швидко-швидко
покружляю,
Тихо-тихо
покружляю,
Я
кружляв, кружляв, втомився,
І
на землю повалився.
Матеріал:
іграшковий ведмедик.
Хід
гри
Вихователь
ховає знайому дитині велику іграшку (наприклад, ведмедя) так, щоб вона трохи
була видна. Говорячи: «Де ведмедик?», шукає його разом з дитиною. Коли малюк
знайде іграшку, дорослий ховає її так, щоб шукати було складніше. Після гри з
ведмедиком ховається сам вихователь, голосно вимовляючи «ку-ку!» Коли дитина
знайде його, він перебігає і ховається в іншому місці. В кінці гри дорослий
пропонує сховатися дитині.
Хід
гри
Діти
сідають навпочіпки позаду стільців, розташованих на деякій відстані від краю
майданчика або стіни кімнати, і дивляться у «віконце» (в отвір спинки стільця).
Вихователь каже : «На небі сонечко! Можна йти гуляти». Діти бігають по всьому
майданчику. За сигналом «Дощик! Швидше додому!» — біжать на свої місця і
сідають за стільцями. Гра триває.
Хід
гри
Вихователь
пропонує пограти в «потяг». «Я паровоз, а ви — вагончики». Діти стають у колону
одне за одним, тримаючись за одяг, вихователь стоїть попереду. «Поїхали», —-
говорить дорослий, і всі починають рухатися, примовляючи: «Чу-чу-чу». Вихователь
веде потяг в одному напрямку, потім в іншому, потім уповільнює хід,
зупиняється і каже:«Зупинка». Через деякий час потяг знову вирушає в дорогу.
Ця
гра сприяє відпрацюванню основних рухів — бігу і ходьби.
(Проводять
із двома-трьома дітьми.)
Матеріал:
лялька середніх розмірів.
Хід
гри
Вихователь
приносить нову ляльку. Вона вітається з дітьми, гладить кожного по голові.
Дорослий просить дітей по черзі потримати ляльку за руку. Лялька пропонує
потанцювати. Вихователь бере ляльку за одну руку, іншу дає дитині і разом з
дітьми рухається по колу вправо і вліво, наспівуючи просту дитячу мелодію
(наприклад, «Веселу дудочку» М. Красева).
Варіант:
гру проводять із ведмедиком.
Матеріал:
маленьке люстерко.
Хід
гри
Вихователь
дзеркалом пускає сонячних зайчиків і говорить при цьому:
Сонячні
зайчики Грають на стіні.
Помани
їх пальчиком, Нехай біжать сюди!
За
сигналом «Лови зайчика!» діти намагаються його спіймати. Гру можна повторити
2-3 рази.
Матеріал:
іграшкова собачка.
Хід
гри
Вихователь
тримає в руках собачку і каже:
Гав-гав!
Хто там? Це песик в гості завітав. Песику, на нас не лай. Краще Валі лапу дай!
Потім
підходить із собачкою до дитини, ім'я якої назвав, пропонує взяти її за лапу,
погодувати. Приносять миску з уявної їжею, песик «їсть суп», «гавкає», говорить
дитині «спасибі!». Повторюючи гру, вихователь називає ім'я іншої дитини.
Матеріал: кошик.
Хід
гри
На
прогулянці вихователь збирає разом з дитиною «скарби» (камінці, стручки,
гілочки, листя, мушлі) і складає їх у кошик. З'ясовує, які «скарби» викликають
у малюка найбільший інтерес (це підкаже подальші шляхи спілкування). Потім
називає якийсь «скарб» і просить дістати його з кошика.
Матеріал:
обрізки кольорового паперу, вітальні листівки, мотузочки, шматочки пінопласту,
тканини та ін.
Хід
гри
Вихователь
розкладає на столі великий аркуш щільного паперу або картону. Пензликом-
промазує клеєм з одного боку шматочок пінопласту (листівку тощо) і пропонує
дитині наклеїти його на папір. Дозволяє малюкові самому вибирати предмети, які
йому хотілося б наклеїти. Уважно спостерігаючи за діями дорослого, дитина
навчиться сама наносити клей. Завершений колаж можна повісити на видному місці,
щоб усі могли їм милуватися. Гра сприяє розвитку творчих навичок.
Матеріал:
картонна коробка, металеві пробки від пляшок («рибки»), магніт, паличка і
мотузка (для вудки).
Хід
гри
У
картонну коробку кладуть декілька металевих пробок від пляшок, бажано різного
кольору. До одного кінця мотузки (або тасьми) прив'язують паличку, а до іншого
— брусок магніту. Вихователь показує дитині, як вивуджувати «рибок» з коробки,
притягуючи металеві пробки магнітом. Якщо пробки різного кольору, то малюку
можна запропонувати витягнути, наприклад, червону рибку.
Після
того як будуть зроблені всі пробки, дорослий рахує їх («Ось скільки риб ми
зловили!»). І гра починається спочатку.
Гра
сприяє розвитку узгодженості рухів.
Особливої
уваги та індивідуального підходу потребують боязкі, сором'язливі діти, які
відчувають себе дискомфортно у групі. Полегшити їх душевний стан, підняти
настрій можна «пальчиковими» іграми. Крім того, ці ігри навчають узгодженості і
координації рухів.
Хід
гри
Вихователь
розкриває кисті рук і ворушить пальцями. Потім щільно стискає кулаки таким
чином, щоб великі пальці опинилися всередині. Показує дитині кілька разів, як
це зробити, і просить повторити. Можливо, доведеться допомогти прибрати великий
палець у кулак.
Читає
віршик і разом з дитиною виконує рухи.
Хто
заліз у кулачок?
Може,
це малий жучок?
(Стиснути
пальці в кулак.)
Ну
ж бо, ну ж бо, виглядай!
Та
це ж пальчик? Ай-ай-ай!
{Виставити
вперед великий палець.)
Хід
гри
(Виконуючи
рухи, вихователь просить дитину повторювати їх.) Дорослий опускає пальці вниз і
ворушить ними — це «струмені дощу». Складає пальці кожної руки колечком і
прикладає до очей, зображуючи бінокль. Малює пальцем — «пензликом» — кружки на
щоках дитини, проводить зверху вниз лінію з її носа і робить цятки на
підборідді.
Стукає
кулаком об кулак, плескає в долоні. Чергуючи такі дії, вихователь створює певну
послідовність звуків, наприклад: стук- хлоп, стук-стук-хлоп, стук-хлоп-хлоп
тощо.
Наведені
нижче ігри не тільки підбадьорять боязку дитину та розвеселять малюка, який
плаче, але й заспокоять занадто розбишакувату, відволікуть увагу і допоможуть
розслабитися агресивній дитині.
Матеріал:
конячка-гойдалка (якщо конячки немає, можна посадити дитину на коліна).
Хід
гри
Вихователь
садить дитину на конячку-гойдалку і каже: «Маша їде на конячці (вимовляє тихим
голосом), нно-нно». Дитина повторює тихо: «нно-нно». Дорослий: «Щоб конячка
бігла швидше, голосно скажи їй: «нно-нно, біжи, конячко!» Сильніше розгойдує
дитину. Малюк повторює фразу разом з вихователем, потім самостійно. Дорослий
вчить дитину вимовляти звук «н» протяжно, а все звукосполучення — голосно і
чітко.
Гра
розвиває мовленнєзу активність.
Матеріал:
повітряна кулька, соломинка.
Хід
гри
Вихователь
дме на маленьку повітряну кульку через соломинку, примушуючи її переміщуватися
по кімнаті. Дме на всі пальці, потім на кожний окремо. Здуває листочок з долоні
дитини. Дме на квітку чи травинку. Дитина повторює дії дорослого.
Матеріал:
повітряна кулька, вертушка, ріжок.
Хід
гри •
На
рівні обличчя дитини підвісити повітряну кульку, а перед нею на стіл покласти
вертушку і ріжок. Вихователь показує,
як
треба дмухати на повітряну кульку, щоб вона високо злітала, і пропонує дитині
повторити дію. Потім дорослий дме на вертушку, щоб вона закружляла, дудить у
ріжок, дитина повторює. Гра сприяє розвитку мовленнєвого апарату.
Матеріал:
нотатник із дротяною спіраллю.
Хід
гри
Наклеюють
у записній книжці через сторінку (на правій стороні) картинки із зображенням
відомих дитині предметів. Кожну сторінку без картинок розрізають на кілька
горизонтальних смужок, починаючи з лівого краю. Розглядаючи книжку разом з
малюком, вихователь поступово відгортає смужку за смужкою. Дитина намагається
здогадатися, що зображено на картинці. Гра розвиває уяву і логічне мислення.
Матеріал:
збільшувальне скло (переважно пластмасове).
Хід
гри
На
прогулянці вихователь дає дитині травинку. Показує, як дивитися на неї через
лупу. Пропонує дитині подивитися через збільшувальне скло на пальці та нігті —
це зазвичай зачаровує малюка. Прогулюючись майданчиком, можна досліджувати
квітки або кору дерева, розглянути шматочок землі: чи немає там комах тощо. Гра
розвиває спостережливість.
Матеріал:
широка щільна стрічка (тасьма).
Хід
гри
За
допомогою стрічки на підлозі зображують кола, квадрати, трикутники та ін.
Вихователь показує дитині, як йти по стрічці (починають з кола). Дорослий бере
малюка за руку, йде разом з ним і співає на будь-який мотив: «Ми. йдемо по
колу, тра-ля-ля, тра-ля-ля. Ми йдемо по колу, тра-ля-ля, тра-ля-ля». Так проходять
усі фігури. Потім вихователь намагається разом з дитиною пройти по них
задкуючи, боком, навшпиньках,, перестрибуючи
Через
фігуру тощо.
Гра
сприяє розвитку уявлень про предмети.
Матеріал:
іграшковий ведмедик.
Хід гри
Вихователь
розмовляє «на рівних» з ведмедиком і дитиною, наприклад: «Катрусю, тобі
подобається пити з чашки?», «Мишко, подобається тобі пити з чашки?» Робить
вигляд, що напуває ведмедика чаєм.
Такі
дії формують у дитини навички сюжетної гри.
Матеріал:
приладдя для малювання (папір, м'які кольорові олівці).
Хід
гри
Вихователь
сідає з дитиною за стіл або на підлогу. Малює на папері коло. Потім дає дитині
олівець і водить її рукою з олівцем по паперу, намагаючись намалювати коло.
Каже, коди закінчить: «Яка гарна вийшла картинка». Так само допомагає малюкові
намалювати інші фігури, проводити зигзагоподібні лінії щоразу повторює: «Яка
гарна вийшла картинка». Потім пропонує дитині малювати самостійно.
Щоразу,
починаючи гру, вихователь бере олівець іншого кольору — це допоможе дитині
навчитися розрізняти кольори. Подібні ігри сприяють розвитку творчих навичок.
Хід
гри
Вихователь
дає дитині її улюблену ляльку (або м'яку іграшку), пропонує показати, де в
ляльки голова, вуха, ноги, живіт тощо, пропонує причесати її, умити,
нагодувати.
Хід
гри
Вихователь
просить дитину допомогти зібрати розкидані іграшки, у які вона грала. Сідає
поряд з малюком, дає в руку іграшку і разом з ним кладе її в коробку. Потім дає
іншу іграшку
0
просить самостійне) покласти її в коробку. Поки вони складають іграшки,
вихователь наспівує що-небудь на зразок: «Ми збираємо
іграшки,
ми збираємо іграшки! Тра-ля-ля, тра-ля-ля, їх на місце прибираємо».
Діти
дво-, трирічного віку ще не відчувають потреби в спілкуванні з однолітками.
Вони можуть із цікавістю спостерігати одне за одним, стрибати, взявшись за
руки, і при цьому залишатися абсолютно байдужими до стану і настрою іншої
дитини. Дорослий повинен навчити їх спілкуватися, і основи такого спілкування
закладаються саме в адаптаційний період.
Матеріал:
дзвоник.
Хід
гри
Діти
сидять на стільцях півколом. Посередині стоїть вихователь із дзвіночком у
руках. Він дзвонить у дзвоник і каже: «Той, кого я покличу, буде дзвонити у
дзвоник. Таню, ходи-но сюди, візьми дзвіночок». Дівчинка стає на місце
дорослого, дзвонить . у дзвоник і запрошує іншу дитину, називаючи її на ім'я
(або показуючи рукою).
Хід
гри
Діти,
узявшись за руки, разом із вихователем ходять по колу. Одна дитина — «зайчик» —
сидить у колі на стільці («спить»). Педагог співає пісеньку:
Зайчику,
зайчику, що з тобою? Ти сьогодні зовсім хворий. З нами ти не хочеш грати, Разом
з нами танцювати. Нумо, зайчику, танцювати, Зайчика іншого шукати.
Після
цих слів діти зупиняються і плескають у долоні. «Зайчик» встає і вибирає
дитину, називаючи її на ім'я, а сам стає в коло. Гра триває.
Матеріал:
м'яч.
Хід
гри
Діти
сидять на стільцях. Вихователь розглядає разом з ними новий яскравий м'яч.
Викликає одну дитину і пропонує
пограти
— покатати м'яч одне одному. Потім каже: «Я гралф з Миколою. Миколо, з ким ти
хочеш пограти? Поклич». Хлопчик кличе: «Вовчику, іди грати». Після гри Микола
сідає на місце,) а Вовчик кличе наступну дитину. ^
Полегшити
адаптаційний період допоможуть фізичні вправу та ігри, які можна проводити по
кілька разів на день. Також слід, створювати умови для самостійних вправ:
пропонувати малюкам каталки, машинки, м'ячі.
Матеріал:
м'яч.
Хід
гри ,
Діти
(8-10 осіб) сідають на підлогу в коло і прокочують м'яч одне одному. Вихователь
показує, як відштовхувати м'яч двома руками, щоб він котився в потрібному
напрямку.
Матеріал:
яскравий м'яч.
Хід
гри
Дитина
сидить. Вихователь, стоячи на деякій відстані, кидає їй м'яч і примовляє:
«Кинемо далі, кинемо вище». Малюк ловить м'яч. Вправу повторюють з іншою
дитиною.
Матеріал:
кольорові стрічки.
Хід
гри
У
двох-трьох місцях ділянки — до дерева, до дверей, до лавки — прив'язані
кольорові стрічки. Вихователь говорить дитині: «Я хочу побігти до дерева». Бере
її за руку і біжить разом із нею. Потім біжить в інше зазначене стрічкою місце,
щоразу пояснюючи, що збирається робити. Після цього дорослий пропонує малюкові
самостійно побігти до дерева, до дверей тощо. Хвалить дитину, коли вона
дістається місця призначення.
Хід
гри
Діти
стають у коло на такій відстані одне від одного, щоб під час руху не зачіпати
сусідів. Вихователь разом із дітьми вимовляє текст повільно, даючи їм можливість
зробити те, про що йдеться у вірші:
Ми
тупочемо ногами, Ляскаємо ми руками, Головою киваємо. Руки піднімаємо, Ми руки
опускаємо, Ми руки подаємо.
(Діти
беруться за руки, утворюючи коло.) Ми бігаємо кругом, Стрибаємо одне за одним.
Деякий
час потому вихователь каже: «Стій». Усі зупиняються. Гра триває.
Хід
гри
Дитина
зображує м'яч, стрибаючи на місці, а вихователь, поклавши на її голову
долоню,"примовляє: «Друг веселий, м'ячик мій. Усюди, всюди поряд він. Раз,
два, три, чотири, п'ять. Добре з ним мені пограть!» Після цього «м'ячик» тікає,
а дорослий ловить його.
Хід
гри
На
одному кінці майданчика стоїть вихователь (пастка), на іншому — діти. Вони
наближаються до пастки, стрибаючи на двох ногах. Вихователь каже:
Огірочку,
огірочку, Не ходи на той краєчок, . . ' Там мишка живе, Тобі хвостик відгризе.
На
останні слова діти тікають, а вихователь їх наздоганяє.
Головною
фігурою для дворічних дітей завжди залишається дорослий, тому вони зацікавлено
спостерігають за його діяльністю.
Якщо
малюки наразі не налаштовані на рухливі ігри, можна почитати їм казку або
пограти у спокійні ігри.
Значною
мірою допоможуть адаптуватися ігри, що розвивають навички виконання
повсякденних обов'язків, виховують відповідальність..
Немає коментарів:
Дописати коментар