Понеділок — Зустріч . Масляна
вважалася справжнім жіночим святом. Святкували його весело і завзято.
Святкування починалося з понеділка. Млинці пекли чоловіки. Це були різні
млинці, з начинкою або без, а також готували вареники і все, що має форму кола:
ватрушки і оладки.
В
цей день починали пекти млинці, а найперший спечений млинець обов'язково
віддавали жебраку, щоб той згадав душі покійних родичів і дорогих людей. Люди
запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці
відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до
сватів у гості.
Жінки,
залишивши свої домашні турботи, відправлялися в корчму прийняти по чарці,
поговорити про життя і повеселитися. Якщо до їхньої компанії хотів приєднатися
чоловік, на нього одягали «колодки» — невеликі, перев'язані довгою стрічкою,
дощечки. Зняти їх можна було тільки виставивши дамам могорич. А ще «в
покарання» одягали ці самі колодки хлопцям і дівчатам, які так і не зв’язали
себе сімейними узами в минулому році. Такі колодки можна було зняти тільки за
викуп — приймалися цукерки, млинці і навіть гроші.
У
перший день Масляної з соломи, старого одягу та інших підручних матеріалів
споруджувалося опудало великий товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили
на головній площі міста або села.
Масляна
— це підготовчий тиждень до Великого посту і присвячена вона, в християнському
розумінні, примиренню з ближніми, і прощенню образ. Це час, який потрібно
присвятити доброму спілкуванню з близькими, рідними, друзями, а також
доброчинності. Необхідно пам’ятати про те, що Сирна седмиця готує нас до
Великого посту — часу покаяння, роздумів про життя людини, про те, що нам ще
належить зробити для свого духовного вдосконалення, щоб омолодитися душею.
Вівторок — Загравання. У
народі цей день називали Загравання: на гуляння виходила молодь, народ починав
активно ходити одне до одного в гості. Парубки запрошували дівчат покататися на
санях під завзятий дзвін бубонців або спуститися з крижаної гірки — одним
словом, загравали з красунями. Також в цей день відбувалися оглядини наречених,
так як всі масляні обряди, по суті, зводилися до сватання, для того, щоб після
Великого поста зіграти весілля. У сім’ях готували пиріжки та вареники з сиром,
галушки з сиру, оладки. Заміжні жінки знову збиралися на посиденьки і
веселилися.
А на вулицях, як і в Святки, ходили ряджені,
починалися веселі театральні вистави (балагани). Всюди шум, гам і сміх. Воно й
не дивно, адже в народі побутувала думка, що найбагатшим в наступаючому році
буде той, хто сміється голосніше за всіх. А потім всі дружною юрбою
відправлялися кататися на санях.
По
тому, як чоловік спускався, люди судили про долю, яка йому уготована.
Наприклад, якщо з’їжджаєш з гірки благополучно, то і наступний рік буде
хорошим. Чим далі проїдеш — тим довше твоя лінія життя. На катання брали з
собою і новонароджених — щоб ті вдало «в’їхали» в життя.
Середа — Ласуня .Вважалося, що на
Масляну, а особливо в середу-ласуню, потрібно з’їсти стільки млинців, скільки
душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо
готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були
заглянути зяті (у тому числі і майбутні, які вже отримали батьківське
благословення на укладення шлюбу). Зазвичай для частування готували і млинці, і
вареники, причому з різною начинкою. А коли зять сідав за стіл, теща не
спускала з нього очей. І зовсім не тому, що не злюбила. Насправді жінка гадала,
яким виявиться чоловік її донечки. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці
або вареники з солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо
солодкими ласує, то ніжно і лагідно стане звертатися зі своєю дружина. Раділи
тещі і в тому випадку, якщо зять багато їв — не ледачий, значить, працьовитий,
за ним дочка буде, як за кам’яною стіною.
Четвер — Розгуляй (інші назви: Розгул, Широкий розгул, Перелом, Широкий Четвер) .
З четверга починалася Широка Масляна, роботи по господарству припинялися, а
святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіха,
влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які
супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв. Сенс Широкого Четверга, як
і всієї Масниці — виплеск накопиченої за зиму негативної енергії і вирішення
різноманітних конфліктів між людьми.
П'ятниця — Тещині Вечірки. Ще в четвер
ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати
до себе на млинці. А зранку з цією ж метою в будинок тещі він посилав
«кликачів» — в основному своїх молодих родичів і друзів. Причому, чим більша
кількість людей запрошувало тещу, тим краще — все це символізувало пошану й
повагу зятя і його любов до дружини. В цей день теща зі своїми подругами і
родичами приходила з візитом в гості до зятя на млинці, а млинці в цей день
пекла вже її донька.
В цей день особливу увагу приділяли і
молодятам. За традицією вони, вбравшись, виїжджали у світ, навідувалися в гості
до всіх, хто побував у них на весіллі, а потім урочисто під пісні та жарти
з’їжджали з гори на санях. До речі, увечері відбувалося і ще одне обрядове
катання. Зять зобов’язаний був виконати свій святий обов’язок — прокатати
задоволену і сите тещу вулицями села або містечка.
Ті чоловіки, які були зацікавлені в хороших
відносинах з тещею, мчали на санях з вітерцем, з гиканням, вибираючи рівну
дорогу. А ті, хто не боявся з тещею посперечатися і висловити свою незгоду,
намагалися проїхатися по поганій дорозі — з вибоїнами. Справедливості заради,
слід зауважити, що на такий вчинок мало хто з зятів наважувався. Адже
найголовніше — це мир та лад у сім’ї.
Субота — Золовчині посиденьки. Масниця — свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще
про одну родичку (якщо, звичайно, така була) — сестру чоловіка. Для неї
готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити
презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної —
спалювання опудала зими. Наші предки вважали цей масляний вогонь мало не
чарівним. Наприклад, спалюючи зиму, в багаття, що розгорілося, кидали старі
речі, а разом з ними символічно і всі неприємності минулого року. Згідно з
повір'ям, вогонь своєю магічної силою очищав людину від горя і негативу. Після
цього попіл від багаття розвіювали по полю — це віщувало хороший врожай.
Неділя — Проводи Масляної або Прощена неділя . В
цей день потрібно було обійти всіх родичів і знайомих, і попросити у них
вибачення за умисні або несвідомі образи, щоб вже на наступний день розпочати
Великий пост з миром в душі. При зустрічі з людиною слід триразово поклонитися
і випросити взаємного прощення: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед
тобою». «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю», — такою була відповідь. На знак
примирення обов’язково потрібно було тричі поцілуватися.
У цей день ходили і на кладовище, щоб
пом’янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина знову
збиралася за великим столом. Головна страва, як не дивно, вже не млинці, а
вареники з сиром і сметаною. Врахуйте, сир з останнього вареника вважався
магічним. За повір’ям, той, хто зуміє зберегти його до Пасхи, зможе бачити
домових та відьом. Після вечері здійснювали ще один цікавий обряд — полоскання
зубів. Існувала думка, що якщо не зробити цього в кінці Масниці, то чорти
потихеньку будуть діставати з них крихти сиру, причому до тих пір, поки не
витягнуть разом із зубами.
Немає коментарів:
Дописати коментар