26.09.17

Коучинг як ефективна форма співпраці педагогів

Загальновідомо, що мотивацію  і стимулювання людей до діяльності визначає широкий спектр потреб. Сюди відноситься і потреба у самовираженні, визнанні і самоствердженні, приналежності й причетності, що розміщенні на вищих щаблях відомої піраміди Маслоу. Відтак, основним чинником формування особистих потреб є безпосередньо діяльність людини. Для ефективної адміністративної діяльності завідувачу та вихователю-методисту дошкільного навчального закладу необхідно знати і враховувати потреби педагогічних працівників. Водночас, дуже важливо дати змогу педагогам задовольнити їхні пріоритетні потреби за допомогою такого комплексу дій, що водночас сприятиме досягненню цілей усього колективу. На шляху до досягнення даної мети може стати новий стиль менеджменту – коучинг, сфокусований на досягненні людиною чітко визначених цілей і водночас – на її розвитку як особистості.

Коучинг як стиль управління спрямований на пошук максимально ефективних шляхів досягнення мети і впровадження їх у життя.

Основний принцип коучингу –кожна людина здатна знайти оптимальні для себе шляхи досягнення мети й обрати найкомфортніший темп для руху.

Чинники, що визначають доцільність використання коучингу в освіт-

- потреба у спеціалістах, які відповідають вимогам ринку освіти;

- упровадження нового ефективного стилю виховання;

- необхідність поліпшення взаємин всередині педагогічного колективу;

- пошук шляхів розв’язання внутрішніх завдань закладу.

Повага до людини і цілковите її сприймання є основою взаємодії у коучингу. Головний інструмент у співпраці – відкритті запитання, які стимулюють свідомість і не містять критики, оцінки та порад.

Саме за такого підходу коуч (той, хто навчає) здійснює так зване «тренерство», таким чином сприяє росту і розвитку особистості педагога. Коуч налаштовує педагога на пошук, а знайдене ним рішення і буде його ідеєю. Коуч не учить свого клієнта, що і як робити: він створює умови для того, щоб той, кого навчають, зрозумів самостійно, що йому треба робити, визначив способи, за допомогою яких він може досягти бажаного, сам обрав найвдаліший, доцільний спосіб дії і сам накреслив основні етапи досягнення своєї мети.

У процедурі коучингу є два важливі моменти: відповідальність і усвідомлення. Коучинг спрямований на постановку і максимально швидке досягнення цілей. Процес впровадження коучингу в практику роботи є поступовим. Перш ніж, вступати у взаємодію з педагогом керівнику закладу чи вихователю-методисту необхідно добре продумати мету цієї взаємодії.

Коучинг (від англ. coaching) – це вміння особистості, формуючи усвідомлення і відповідальність в іншій людині, сприяти її руху до розв’язання особистісних і професійних завдань

У коучингу на перше місце ставиться реалізація потенціалу педагога. Порівняти коучинг можна з подібними йому термінами «спортивне тренерство», «консультування». Адже, спортивне тренерство – це постановка цілей, максимальний розвиток людини у сенситивний для цього період. В той час, як консультування – це надання оперативної допомоги педагогічному працівнику у вирішенні певних питань.

Проте, відмінність коучингу все-таки є. З точки зору процесу – це саморозвиток і самоосвіта. Загалом – це особливий вид індивідуального наставництва. З точки зору результату – це набір технологій з постановки, уточнення цілей, генерування власних ідей, переборювання внутрішніх обмежень, передбачення й управління життєвими змінами.

Коучинг організовує і стимулює пошук педагогами нових ідей, способів та напрямів ефективної організації освітнього процесу. Необхідністю є підтримка та прийняття для обговорення всіх пропозиції, що висувають педагоги. Таке обговорення сприяє активізації процесів мислення педагогів, розширенню їх теоретичних знань, бачення проблеми та шляхів її вирішення. Для ефективної роботи педагогічного колективу доцільно створювати креативне та комфортне середовище з метою розвитку творчості і натхнення. Відтак, організовуються змагання для педагогів, на яких відбувається стимуляція до самоаналізу власної діяльності. Під стимулом розуміються зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Стимули можуть мати як матеріальну, так і моральну спрямованість, що проявляється в очікуванні працівником відчутного матеріального результату для задоволення особистих і суспільних потреб, або ж в моральному почутті задоволення від усвідомлення того, що виконана праця буде корисною для колективу, в якому він працює, етичній насолоді, яку він відчуває в процесі праці.

Технологія коучингу ефективна для конкретної ситуації. Застосовувати її необхідно тоді, коли потрібно грамотно делегувати розв’язання завдання, організувати моніторинг і контроль результатів, створити мотивацію до роботи і обрати ті способи розв’язання завдання, які будуть найдоцільнішими і принесуть найефективніші результати. Таким чином результативність використання коучингу досягнеться тоді, коли існує хоч якесь поле для творчості педагогів, можливості для реалізації їх рішень. Проте, не достатньо запропонувати ідею, важливо ще її реалізувати. Для цього слід дотримуватися алгоритму дій:

Уявна

Реальна  

Задоволення

       

вибір ідеї та постановка цілей. Дуже часто у коучингу його учаснику на першому етапі пропонується «прописати свою місію». Адже, наші люди здатні діяти лише заради значимої ідеї. Тому в коучингу важливо приділити час пошуку «сенсу» або мети діяльності. Мета – це бажаний образ майбутнього. Якщо такого образу немає, то не зрозуміло, куди іти. Немає ясної мети – немає коучингу. Тому що, коучинг – це технологія, яка дає змогу досягти поставлених цілей. Ось тут виникає перша складність: часто буває так, що людина не розуміє чого вона хоче. Їй простіше відповісти на запитання: «Чого вона НЕ хоче?». Тож перед коучем стоїть завдання допомогти педагогу усвідомити і визначити свою мету. Постановка мети – один із важливих аспектів на шляху до отримання бажаного результату.

Коучинг необхідний у процесі здійснення будь-яких змін в організації роботи дошкільного навчального закладу. Саме змін, а не перестановок. Обговорення шляхів розв’язання нових завдань і водночас створює високу мотивацію.

Існує досить багато класифікацій коучингу. В цілому ж можна виділити три великі сфери застосування коучингу:

1. адміністративний коучинг;

2. бізнес-коучинг;

3. life-коучинг.

Приклад використання коучингу

Діалог між вихователем-методистом і педагогом:

Педагог:

-Я не можу підготувати виступ на засідання педагогічної ради.

Вихователю-методисту слід задуматися про те, яке питання можна задати, щоб стимулювати вихователя до усвідомлення?

-Чому не можеш? – це не є коучинг-питанням, яке сприятиме усвідомленню власної некомпетентності, або стимулюватиме захисні механізми (у мене немає часу і т.п.).

Коучинг-питання: «Які перешкоди ти бачиш при підготовці?» - таке запитання сприяє усвідомленню реальних обмежень.

-Якби ваш колега був на вашому місці - що б ви йому порадили? – Коучинг-питання (усвідомлення можливих варіантів дії, говорити про інших часто простіше).

Це цілком реальна ситуація і проблема, яка показує конкретний приклад використання коучингу.

Отже, впроваджуючи в дошкільному навчальному закладі філософію та технологію коучингу, потрібно чітко усвідомлювати стратегію їх використання, для того, щоб за короткий термін, не докладаючи надмірних зусиль, отримати успішні результати і стимул для радісного саморозвитку і самовдосконалення.