Genially онлайн - сервіс. Один інструмент для створення всіх видів дидактичних ресурсів, презентацій, ігор, інтерактивних зображень, карт, ілюстрованих процесів, резюме і т.д. Ідеально підходить для всіх рівнів освіти та електронного навчання. Натискайте на позначки. Починаємо!
Показ дописів із міткою На допомогу вихователю. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою На допомогу вихователю. Показати всі дописи
Дихаємо разом.
Ця дихальна гімнастика базується
на вдиху. Саме його необхідно тренувати з самого початку. Тому, якщо ви
виконуєте вправи, то необхідно вдихати різко і енергійно. При цьому вдих
повинен бути сильним, проте коротким. Повітря потрібно вдихати через ніс. Це
потрібно робити активно і шумно.
Також необхідно пам'ятати і про
видих. У дихальній гімнастиці Стрельникової видихати повітря необхідно плавно,
повільно, видихаючи безпосередньо через рот. Якщо для вдиху необхідні зусилля,
і навіть енергетичні витрати, то видихати можна довільно. При цьому
виштовхувати повітря не потрібно. Нехай воно виходить без перешкод, вільно. Це
дуже важливо, так як бажання зробити видих більш активним може призвести до
того, що ритм дихання зіб'ється.
Від Різдва до Водохрещя!
Господиня: Здавна
в Україні дорослі і діти чекали Святок, що починались Різдвом і закінчувались Водохрещенням.
Між цими великими святами відзначали Новий рік. А вечір напередодні Різдва - Святий вечір
Дитина:
В двері знову стука коляда
У віконце Святий вечір загляда...
А чому Святвечір святкувати слід?
-Бо маленький Ісус з'явився на світ!
«Срібний
дзвін» (Дошкільне виховання2018 №11)
28.04.19
ПРО ВЕЛИКДЕНЬ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ!
Великдень - одне з найбільших й
найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню
Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила. Звичай пекти
паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ "ВЕЛИКДЕНЬ"
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва
"Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці
першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда
говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос
народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба
сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці,
то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер
тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."
Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому,
ще за часів дохристиянства, і було пов'язане з язичницькими культами. Ось як її
переповідають...
Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан
і Яр. І Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки
так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив:
—
Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце
поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на
здоров'я.
Тільки-но він отаке проказав, як з неба
опустилися золотий плуг і золоте ярмо.
І
гукнув старший брат Тур:
—
Се моє!
Хотів схопити плуга — аж він полум'ям
зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур.
—
Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице.
—
Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр.
Він
підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг
їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — другу, й десяту,
і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом.
Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і
соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те
великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр —
Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той
весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто
Великий День хлібороба.
02.11.18
Що робити, якщо ваша дитина
агресор або потерпає від агресивної поведінки інших дітей?
Що таке булінг? Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) –
це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей
стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним
тиском. 67% дітей стикалися з булінгом в школах в тих чи інших проявах.
Булінг буває:
- фізичний:штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;
- економічний:крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
- психологічний:принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;
- сексуальний:принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
- кібербулінг:приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.
ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію
її поведінки; МАЄШ ПИТАННЯ? – Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до
її слів.
Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення
якого наступає відповідальність.
Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не
погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за
її поведінкою.
Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки
своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть
бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який
потребує витримки і терпіння! Доки дитині не виповнилось 18 років,
відповідальність за її вчинки несуть батьки.
Якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство
(булінг), батьки можуть бути притягнуті до адміністративної,
кримінальної або цивільної відповідальності.
ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;
Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в
ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій
варіант вирішення ситуації;
Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування
(психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей,
охорона);
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і
вимагайте належного її урегулювання;
Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її
до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.
У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається –
повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!
ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ
Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;
Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту
потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;
Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;
Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню
і розподілу ролей;
Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і
вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного
втручання!
Єдиний телефонний
номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
30.04.18
ЩО РОБИТИ ВИХОВАТЕЛЮ, ЯКЩО ДІТИ ЙОГО НЕ
СЛУХАЮТЬСЯ? КОРИСНІ
ПОРАДИ
Попри знання, досвід та роки роботи,
інколи бувають ситуації, коли вихованці стають немов «неконтрольованими». Як
діяти вихователю, щоб і свої нерви зберегти, і дітей заспокоїти, і без сліз
обійтися.
ЧОМУ ДІТИ НЕ СЛУХАЮТЬ ВИХОВАТЕЛЯ?
Серед основних причин можна назвати такі:
– нестача досвіду у вихователя;
– дітям бракує уваги;
– вихователь не вміє організувати цікаве
дозвілля;
– неправильне розділення емоційного
навантаження та невчасне перемикання уваги;
– вікові кризи (наприклад, криза 3-х
років);
– погане самопочуття.
18.04.18
Коли аутизм може бути помічений?
Деякі симптоми
явно проявляються вже у віці близько 2-3 років. Однак цей діагноз може бути
поставлений в будь-якому віці, особливо в період змін (наприклад, перехід в
середню школу або переїзд в новий будинок) або стресу. Напружене життя може
привести до того, що у дитини з аутизмом відбудеться регрес, і його особливості
загостряться стурбують батьків.
Іноді ознаки
аутизму проявляються вже в перший або другий рік життя.
У деяких аутизм не
діагностується аж до самого закінчення школи, коли різниця в розвитку стає
особливо очевидною.
Вивчіть етапи дорослішання дітей. З невеликими
відмінностями більшість дітей проходять певні етапи розвитку. Аутисти можуть
проходити ці етапи пізніше. У деяких виходить пройти їх раніше, тоді батьки
схильні вважати, що дитина є обдарованою інтровертом.
04.02.18
Ігри з елементами
театралізації.
Ігри з елементами
театралізації включають в себе: мовленнєві вправи; етюди на вираження основних
емоцій; етюди на відтворення основних рис характеру; ігри на розвиток уваги і
пам'яті; етюди на виразність жестів; рольові ігри.
1. Мовленнєві
вправи впливають на емоційно-особистісну сферу дитини; розвивають чистоту
вимови; удосконалюють інтонаційну забарвлення мови; розвива ють вміння
користуватися виразними засобами голосу. Для виконання цих вправ необхідно
попереднє розучування текстів. Вправа може бути колективним або індивідуальним.
Важливо, щоб діти робили це свідомо, емоційно, з інтересом. Тексти повинні
відповідати віковим особливостям дітей.
Наприклад, такі:
«Луна», «Їдемо, їдемо на візку», «Чистомовки»- розвивають виразність мовлення,
пам'ять, уяву.
2. Етюди на
вираження основних емоцій розвивають морально-комунікативні якості особистості;
сприяють розумінню емоційного стану іншої людини й уміння адекватно виразити
своє. Зміст етюдів не читається дітям.
Емоційний переказ
запропонованої ситуації є умовою для створення безлічі ігрових варіантів на
задану тему. Етюди повинні бути короткі, різноманітні і доступні дітям за
змістом.
Так, у нарисі
«Лисичка підслуховує», діти через певну позу і міміку вчаться передавати
емоційний стан персонажа.
28.01.18
ВИКОРИСТАННЯ ЛЕПБУКА
В РОБОТІ НАД ПРОЕКТОМ
Реалізуючи завдання Базового компонента дошкільної освіти педагог постає перед проблемою пошуку сучасних засобів навчання. Інноваційна діяльність у роботі дошкільного навчального закладу - вимога часу, яка спрямована на забезпечення ефективності навчально-виховного процесу та відповідність його результатів до сучасним вимогам суспільства. Інноваційна діяльність стала стимулюючим чинником у розвитку дошкільної освіти. Важливим аспектом сучасної дошкільної освіти є формування вміння «навчити вчитися самому». Перед педагогом стоїть завдання навчити дошкільника досліджувати, синтезувати отримані знання, розвивати комунікативні навички, творчі здібності і застосовувати її в різних життєвих ситуаціях.
Одним із способів досягнення цієї мети на даному етапі є використання методу проектів. Використання методу проектів у сучасному дошкільному навчальному закладі, як одного із методів інтерактивного навчання дітей, дозволяє значно підвищити самостійну активність дошкільників, розвивати творче мислення, уміння самостійно знаходити інформацію про предмет або явище, дає можливість розвивати пізнавальні навички учасників, формувати уміння самостійно конструювати власну діяльність, орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати одержані знання на практиці. Всі ці завдання можна ефективно реалізувати, використовуючи лепбук.
28.01.18
ЛЕПБУК ЯК ОДНА З ФОРМ
СПІВПРАЦІ З БАТЬКАМИ
Одним з головних напрямів роботи сучасного дошкільного навчального закладу є активне залучення родини до освітньо-виховного процесу. А це, всвою чергу, спонукає до пошуку, урізноманітнення та оновлення форм спільної роботи ДНЗ та сім’ї. Класичні форми роботи відомі всім і дають певний результат, але для плідної та ефективної взаємодії дитячого садка та родини, потрібно відходити від традиційних форм роботи, не обмежуватись бесідами, консультаціями тощо.
Система взаємодії з батьками, що має інтерактивний характер, забезпечує кращий зворотній зв'язок. Батьків необхідно залучати до безпосередньої участі у навчально- виховному процесі, до активної взаємодії з вихователями і дітьми. Залучення батьків та інших членів сім'ї до освітньо-виховного процесу є необхідним, передусім для дітей. Створення лепбука є однією з цікавих форм роботи, що об’єднала батьків, дітей та вихователів в одну велику дружну родину, яка зацікавлена у створенні спільного результату, продукуванні та відтворення оригінальних ідей.
28.01.18
Створюємо лепбук «Театр»
Мета: Залучення дітей до театру. Завдання:
- Познайомити дітей з різновидами театру, його елементами ;
- Систематизувати знання дітей про театр, про професію актора та інші
театральні професії;
- Ознайомити із символікою театру;
- Розвивати у дітей пізнавальну активність через ознайомлення з
театром;
- Розвивати у дітей уміння виражати різний емоційний стан через міміку,
пантоміму, жести;
- Розвивати уяву і віру в сценічну вигадку;
- Розвивати пам'ять, мислення, зв'язне мовлення;
- Виховувати театральну культуру;
- Виховувати у дітей уміння працювати в колективі: слухати
співрозмовника, не перебиваючи його;
- Виховувати доброзичливість і комунікабельність .
28.01.18
Лепбук – новітній
спосіб
організації навчальної діяльності
Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і
закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікава форма спільної
діяльності дорослого і дитини.
По суті лепбук являє
собою папку або міні-книжку, в якій систематизовані знання з якоїсь теми. Теми
можуть бути як широкі («Математика», «Погода», «Спорт»), так і вузькі («Коти»,
«Сніг», «Яблука»). У такій книжці багато кишеньок та конвертиків, що містять
необхідний систематизований матеріал (у тому числі ілюстративний) для вивчення
і закріплення знань по даній темі.
Лепбуки
допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію і закріпити вивчене в
пізнавально- ігровий формі. Ці тематичні посібники мають яскраве оформлення,
чітку структуру і в ідеалі розробляються спеціально під конкретну дитину з її
рівнем знань. Поширені також і «колективні» тематичні папки – лепбуки в дитячих
садочках – виготовляються вихователями .
Оптимальний вік
дитини для початку занять з тематичними папками – 5 років. Ідеальний варіант
виготовлення тематичної папки – спільно з дитиною, тоді вона запам'ятовує
інформацію в процесі створення лепбука. У ході роботи з тематичним матеріалом
дитина проводить спостереження, виконує завдання, вивчає і закріплює
ифнформацію. Згодом, маючи під рукою готову тематичну папку, дитина може
освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.
07.01.18
Організація
куточка для театралізованих ігор.
При проектуванні
предметно-просторового середовища, що забезпечує театралізовану діяльність дітей, слід
враховувати:
- індивідуальні
соціально-психологічні особливості дитини;
- особливості його
емоціонально-особистісного розвитку;
- інтереси, бажання
та потреби;
- зацікавленність, дослідницький
інтерес і творчі здібності;
- вікові і гендерні
особливості.
В куточку розташовані (В. А.
Деркунська):
-різні види театрів (бі-ба-бо, настільний, тіньовий, пальчиковий, театр на фланелеграфі, та ін.);
- реквізит для
розігрування постановок (ширми для лялькового театру, костюми,
елементи костюмів, маски);
- атрибути для
різних ігрових позицій (театральний реквізит, декорації, билети, "гроші")
06.01.18
Методика керівництва театралізованими іграми
Ефективний розвиток дитячої театралізованої гри безумовно потребує
цілеспрямованого педагогічного супроводу. Необов'язково відзначити, що
спільними методами керівництва театралізованої гри є прямі (вихователь показує способи
дії) і непрямі (вихователь закликає дитину до самостійної дії) прийомів.
Система роботи по розвитку театралізованої діяльності ділиться на три
етапи:
1. Художнє сприйняття літературних і фольклорних творів;
2. Освоєння спеціальних умінь для становлення основних («актер», «режисер»)
та додаткових позицій («сценарист», «оформлювач», «костюмер»);
3. Самостійная творческая деятельность.
В процесі роботи над ролью рекомендується:
- складання мовного портрета героя;
-фантазування з приводу його будинку, взаємовідносин з батьками, друзями, придумуванння його улюбленних страв, занять, ігор;
-придумування різних випадків життя героя, не передбачених інсценіровкой;
-анализ придуманних вчинків;
-работа над рухами, жестами персонажа, мімікою, інтонацією;
-підготовка театрального костюма.
Правила
драматизації (Р. Калініна):
-правило індивідуальності;
-правило участі всіх
дітей;
-правило свободи вибору;
-правило допомогаючих питань;
-правило зворотнього зв'язку;
-атрибутика до драматизації;
-правило мудрого керівника.
В ході підготовки
до спектаклю рекомендується стежити за кількома основними правилами (Е. Г. Чурилова):
- не перевантажувати дітей;
- не нав'язувати своєї думку;
- не дозволяти дітям втручатися в
дії інших;
- надавати всім дітям можливість спробувати себе у різних ролях.
Е. Г. Чурилова
виділяє десять основних етапів роботи з дошкольниками над спектаклем:
1. Вибір п'єси або
інсценування та обговорення її з дітьми.
2. Поділення п'єси на епізоди
і пересказ їх дітьми.
3. Робота над окремими епізодами у формі етюдів з імпровізованим текстом.
4. Пошук музично-пластичного рішення окремих епізодів, постановка танців (якщо є необхідність). Створення спільно з дітьми ескізів декорацій та костюмів.
5. Перехід до тексту п'єси: робота над епізодами. Уточнення пропонованих обставин та мотивів поведінки окремих персонажів.
6. Робота над виразним
мовленням та автентичності поведінки в сценічних умовах; закрепление окремих мізансцен.
7. Репетиції окремих епізодів з деталями декорацій та реквізитів
(можна умовно, з музичним оформленням).
8. Репетиція всієї п'єси цілком з елементами костюмів, реквізитів та декорацій. Уточнення темпоритма спектаклі.
9. Премьера спектакля.
10. Повторні покази спектаклю. Оформлення, стенду або альбому з фотографіями.
06.01.18
ОРГАНІЗАЦІЯ
ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
У Базовому
компоненті дошкільної освіти зазначено, що метою діяльності дошкільного закладу
є забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини, створення сприятливих умов
для її особистісного становлення та творчої самореалізації. Одним із ефективних
засобів педагогічного впливу на розвиток творчої особистості дошкільника
названо театралізовану діяльність. Вона сприяє естетичному вихованню дітей,
прилучає їх до мистецтва, розвиває вміння бачити, чути, розуміти красу слова,
дії. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям, адже в його основі — гра,
а це для малюка — найголовніший аспект діяльності, адже діти, граючись, розвиваються.
Театралізовані
ігри позитивно впливають на емоційну сферу дитини, вони акумулюють життєву
мудрість, оптимізм, енергію народу. Театр — це високий рівень естетичного
виховання, адже він поєднує в собі впливи музики, танцю, пластики, мовлення та
образотворчого мистецтва.
Театралізовані
ігри приносять величезну користь для духовного виховання, становлення
характеру дитини, прищеплення їй найкращих рис, сприяють утвердженню себе в
суспільстві.
У змістовому
наповненні освітньої лінії «Дитина у світі культури» Базового компонента
дошкільної освіти відмічено те, що успішною дитяча театральна діяльність є
тоді, коли дитина «творчо застосовує художньо-мовленнєвий
музично-пластично-пісенний досвід у театралізованій грі, сценки, самостійно
вигаданої казки, творів інших літературних жанрів».
Театр — це
усвідомлення власного «я» та можливість самовираження особистості. Тут
формуються моральні якості, долаються недоліки: сором’язливим, невпевненим у
собі дітям театр допомагає зняти напруженість, подолати сумніви стосовно
себе, повірити у власні можливості; невгамовним та неорганізованим — навчитися
витримки.
Беручи участь у
театралізованих іграх, діти ознайомлюються з оточенням та його складовими через
образи, фарби, звуки. Завдяки цій діяльності в дошкільників більш інтенсивно
розвиваються пізнавальні інтереси, удосконалюються психічні процеси (пам’ять,
уява, мислення), активізується мовлення, формується культура міжособистісного
спілкування, розширюється світогляд.
Отже,
театралізована діяльність — це одна із провідних ліній у вихованні всебічно
розвиненої особистості та один із ефективних засобів розвитку художньо-творчих
здібностей дошкільника.
25.12.17
ГРАФІЧНІ ДИКТАНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ УВАГИ І ПРОСТОРОВОЇ УЯВИ
Графічні
диктанти для дошкільнят дуже допомагають батькам і педагогам планомірно
підготувати дитину до школи і уникнути таких типових труднощів у навчанні, як
нерозвиненість орфографічної пильності, непосидючість і неуважність. Регулярні
заняття з графічними диктантами розвивають у дитини довільну увагу, просторову
уяву, дрібну моторику пальців рук, координацію рухів, посидючість.
Малювання по клітинках –
дуже захоплююче і корисне заняття для дітей. Графічні диктанти можуть з успіхом
застосовуватися для дітей від 5 до 10 років.
Графічні диктанти розширюють
кругозір, збільшують словниковий запас, навчають орієнтуватися в зошиті, знайомлять
з різними способами зображення предметів.
Як працювати з графічними
диктантами:
Графічний диктант можна
виконувати у двох варіантах:
1. Дитині пропонують зразок геометричного малюнка і просять повторити точно
такий же малюнок в зошиті в клітинку.
2. Дорослий диктує послідовність дій із зазначенням числа клітинок і їх
напрямів (вліво, вправо, вгору, вниз), дитина виконує роботу на слух, а потім
порівнює методом накладання своє зображення орнаменту або фігури зі зразком в
посібнику.
Підбирайте завдання за
принципом «від простого до складного». Починайте з простих диктантів і
поступово переходьте до більш складних.
Для занять необхідний зошит
у клітинку, простий олівець і гумка, щоб дитина могла завжди виправити
неправильну лінію. Для дітей 5 – 6-ти років краще використовувати зошит у
велику клітинку (0,8 мм), щоб не перенапружувати зір.
Приклад диктування
графічного диктанту: 1 клітинка вправо, 3 клітинки вгору, 2 клітинки вліво, 4
клітинки вниз, 1 клітинка вправо.
Під час занять дуже важливий
настрій дитини і доброзичливе ставлення дорослого. Пам’ятайте, що заняття для
дитини – не іспит, а гра. Допомагайте малюкові, стежте за тим, щоб він не
помилявся. Результат роботи завжди повинен задовольняти дитину, щоб ій знову і
знову хотілося малювати по клітинках.
Підписатися на:
Дописи (Atom)







