Лялькотерапія

Лялькотерапія – мистецтво самовираження та самозцілення

Люди здавна наділяли ляльок містичними властивостями. Їх часто використовували у магічних цілях для вигнання хвороб, створення оберегів, прихованого впливу на людину.

Лялькотерапія - це метод психологічної корекції різних станів за допомогою ляльок. У цілеспрямованій терапевтичній практиці ляльок використовують із початку ХХ століття. Ще 1926 року невропатолог Малколм Райт використовував ляльковий театр на лікування неврозів.

Лялькотерапія може використовуватися в різних напрямках психотерапії:

● психодрамі,

● ігротерапії,

● казкотерапії,

● арт-терапії.

Лялькотерапія може застосовуватись у різних формах. Однією з найдієвіших форм роботи вважається "ляльковий театр". Особливо добре цей метод працює із дітьми. "Спектакль" може розігруватись як у групі, так і при індивідуальній роботі. Сюжет може бути спеціально написаний для даної ситуації або підібраний із відомих п'єс та казок, що підходять за змістом.

Для розвитку емоційної сфери існує спеціальний набір із шести однотипних ляльок з різними виразами обличчя: смуток, радість, спокій, гнів, страх, здивування. Людина надягає на руку одну ляльку, потім іншу і з відповідними інтонаціями вимовляє нейтральні фрази типу "Добрий день" або "Котра година?".

Крім "лялькового театру" в терапевтичній роботі може сприяти процес виготовлення ляльки. Наприклад, використовується методика створення площинної ляльки. З щільного картону вирізається "лялька", що уособлює, наприклад, страх клієнта. Потім вона підвішується на тонку мотузку або нитку і людина отримує можливість керувати своїм страхом.

Проблеми, з якими працює лялька:

-Підвищення самооцінки

-Створення нового образу

-Робота зі страхами

-Розширення ролей

-психокорекція поведінки.

Лялькотерапія та діти

Здавалося б… Найблагодатніша аудиторія для лялькотерапії – це діти. Але нічого подібного!

Водіння маріонеток, наприклад, вимагає (майже як кінний спорт) дуже гарної координації та розвиненої моторики. А у більшості дітей, які перебувають у тому віці, коли добрі дорослі хочуть нав'язати їм лялькову терапію, її ще немає.

Які типові помилки роблять діти та вихователі під час лялькотерапії?

Лялькотерапія та діти: Помилка №1

Так як виготовити навіть найпримітивнішу ляльку дитина молодша за вісім років самостійно НЕ МОЖЕ, до процесу добровільно-примусово підключаються скорботні мами. Як тільки мама сіла робити ляльку – дитина з процесу вимикається – раз і назавжди.

Багато вихователів, педагогів і психологів при цьому лукавлять: вони радять підключати дітей до процесу творчості на етапі розфарбовування обличчя ляльки або виготовлення її волосся... Ні! Тільки лялька, зроблена вручну від початку і до кінця самою людиною, придатна для ляльковотерапії з цією людиною. Пам'ятайте про це, інакше весь Ваш сеанс лялькотерапії перетвориться на черговий гурток «Умілі руки» для мам.

Лялькотерапія та діти: Помилка №2

Коли справа доходить до водіння ляльок-  це дуже складно, коли йдеться про дітей! Замість того, щоб «водити» ляльку, діти «акторствують» самі, а лялька лише висить у них на руці. Це неприпустимо, тому що так губиться увесь сенс процесу.  

 

 Якщо виникають питання, труднощі – ви завжди можете звернутися до мене і ми разом розберемо. 💓

Текст цієї публікації скопійовано з Інтернету або з інших відкритих джерел.