Лялькотерапя/ практикум

                               Техніка «Жила-була дівчинка, несхожа на мене»

Автори: Маякова Ірина, Шамілова Наталія

Мета: Переосмислення власної самоцінності. Актуалізація та використання особистісного ресурсу.

Матеріал: Лляні нитки для лялькової основи, кольорові нитки для в'язання різної фактури для прикраси ляльки, ножиці, білі аркуші паперу (А4), ручки.

Час роботи: 80- хв.

Вікові рамки застосування: від 14 до кінця психологічного здоров'я людини.

Вид арт – терапіі : лялькотерапія, казкотерапія

Алгоритм роботи

Інструкція

Кожному учаснику групи пропонують розпочати дискусію, під час якої обговорюється низка проблемних питань, що стосуються їх екзистенцій.

Прикладні питання для дискусії:

• Чи часто Ви звинувачуєте себе, корите?

• Які якості інших людей Вас зачіпають, змушують відчувати гнів, злість, агресію, обурення тощо?

• Як часто Ви можете сказати “Це Я” (“Я зробила”, “Я вирішила”, “Я хочу”, “Я думаю”, “Я впевнена”, “Я не хочу”)?

• Що означає для Вас догодити іншому?

• Чи здатні Ви відрізнити чи догоджають Вам у чомусь чи роблять щось щиро?

• Що для Вас означає щире спонукання, а не угодництво?

Після закінчення дискусії виділяємо загальну проблематику групи щодо перспективної роботи.

 Основна частина.

Інструкція до дії.

Кожному учаснику групи пропонується виготовити з представлених матеріалів (ниток) «дівчинку»/ «хлопчика» не схожу на себе.

1. Зробіть основу для ляльки (прийом виготовлення ляльки-мотанки з ниток з руками та ногами) з лляних ниток (автор ідеї Мовчан Наталія).

2. Надайте ляльці неповторні риси, прикрасьте її за допомогою кольорових ниток для в'язання різної фактури (зробіть волосся, зачіску, одягніть одяг).

3. Коли дівчинка (хлопчик) буде готова, дайте їй ім'я, виділіть її риси характеру і дайте відповідь на запитання: «Чим вона не схожа на мене?» Пограйте з лялькою, звертаючи увагу на почуття та відчуття, які у Вас виникають при цьому.

4. Візьміть аркуш паперу та почніть писати розповідь (сім – десять пропозицій) про Вашу дівчинку (хлопчика). Почніть його з фрази: "Жила-була дівчинка (хлопчик) не схожа на мене ...". Вкажіть її ім'я, розкажіть, яка вона, що любить, що для неї цінне в житті… Закінчіть свою міні розповідь фразою: «І ось одного разу…».

5. Складіть Ваш лист у чотири рази так, щоб текст був усередині. Поставте позначку в кутку, щоб надалі ви впізнали свій аркуш і віддайте його тренеру.

Примітка. Тренер збирає листи в учасників, хаотично перемішує і потім їх довільно роздає. Бажано, щоб «лист» респондента не потрапив до нього до рук.

6. Коли Ви отримаєте «лист», розгорніть аркуш так, щоб не було видно попередній текст, і на вільному просторі продовжуйте писати те, на чому зупинилися. Почніть із фрази: «І ось одного разу…». Описавши, що сталося, напишіть, чим усе закінчилося. Згорніть лист і передайте тренеру.

Примітка. Після цього тренер збирає листи і роздає їх, орієнтуючись на позначки, залишені учасниками.

7. Прочитайте те, що написано на Вашому аркуші та дайте відповідь на запитання:

• Що Вас здивувало у прочитаному?

• Про що це оповідання для Вас?

• Що Ви приймаєте та заперечуєте у своїй дівчинці (у своєму хлопчику)?

• Чим цінна для Вас ця НЕСХОЖА НА ВАС ДІВЧИНКА (несхожий хлопчик)?

Примітка. Питання тренер може побудувати самостійно, залежно від особливостей інтерпретації та концептуальності ведення групи. Кожен учасник групи може вголос відповісти на всі запитання або загалом дати зворотний зв'язок.

Висновки.

Методика «Жила-була дівчинка, несхожа на мене» дозволяє переосмислити свої екзистенції, побачити відмінність себе сьогоднішньою від себе «вчорашньою», «позавчорашньою», «торішньою» тощо. Знайти схожі чи відмінні риси, якості, і тим самим зрозуміти , Що внутрішній світ різноманітний, і він будується крайніх кордонах.

У цьому світі є півтони, і вони мають цінність. Ці півтони здебільшого роблять життя барвистим. Своєю чергою, прийняття даних позицій і дає можливість актуалізувати та використовувати ресурс особистості. 

 

Якщо виникають питання, труднощі – ви завжди можете звернутися до мене і ми разом розберемо. 💓

Текст цієї публікації скопійовано з Інтернету або з інших відкритих джерел.